14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці    та День українського козацтва

Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з її іконою.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва. 

Напередодні цього свята студенти 231-ВД групи  об’єднались в курені і ознайомились   з історією українських свят, українського козацтва, рідного краю; поглибили знання свої  про роль українського козацтва в історії України; про визначних людей,які є вихідцями з України , підготували цікаву презентацію про походження свята, а також позмагались в конкурсах: «Ерудит», »Одягни козака», « Хто швидше з’їсть куліш»,«Логічні завдання»,«Легендарні побратими». 

Запеклим було змагання «Мудрий отаман» між  Харевським Владиславом  та Поляковим Іллєю.

Козаки підготували султану листа, якого зачитали та вручили йому. Султана зіграв студент Паламарчук Олександр.

А ще студенти отримали заповіді за якими жили козаки. Як не старались «Січовики», а перемогу вибороли «Запорожці»

Свято вдалося на славу.

Натомість наші  предки ― гетьмани та козаки ― відзначали його з особливою шаною. Тримаємося цієї традиції і ми, сучасні християни.

Ідуть роки, століття. Український народ не забуває своїх звитяжних сторінок, історичних діячів і народних героїв, що, не шкодуючи власного життя, йшли на смерть, на муки за народну волю, за його визволення. Славні герої народу завжди пробуджують його свідомість, закликають до здійснення того, за що боролись його предки.

Україна вправі пишатися подіями свого життя і своїми синами.

Патріотизм, героїзм нашого народу і сьогодні залишається прикладом для майбутніх поколінь.

Окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем.

Тож не дамо загинути, зів'янути, піти в небуття традиціям нашого народу!