Ukrainian English Russian

Студенти ІТ-відділення Первомайського коледжу НУК імені адмірала Макарова долучилися до вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Остання субота листопада – день вшанування пам’яті загиблих від Голодомору 1932-1933 років.

Він був свідомо і планово організований комуністичною владою Москви проти нескореного українського селянства.  Продзагони забирали весь хліб до останньої зернини і селяни пухли з голоду і вмирали мільйонами. Смертність від голоду почалася вже в перші місяці діяльності продзагонів.

З березня 1933-го вона стала масовою – почалися випадки людоїдства і трупоїдства. Прагнучи врятувати хоча б дітей, селяни везли їх до міста і залишали на вокзалах, в лікарнях, на вулицях. В кінці 1932-го – на початку 1933-го в селах Миколаївщини почався масовий Голодомор. У людей пухли обличчя, ноги, животи, вони ловили мишей, щурів, варили і жували шкури тварин, підошви взуття, копали коріння, їли землю, листя, траву. Пухлі люди лежали в дворах, хатах, на вулиці, померлих разом з ще живими вивозили підводами за село і скидали у викопані ями, поки яма не наповниться. Ховали без трун, загорнутими в рядно. За спогадами людей, що пережили ті жахливі події, непоодинокими були випадки, коли жінка ховала чоловіка і клала поруч з мерцем ще живу дитину, – все одно помре. Люди тихо вмирали, а живим було байдуже, бо вони божеволіли і дичавіли з голоду. Тижнями в хатах лежали трупи, розкладались – нестерпний сморід стояв в селах і далеко за їх межами.

Урожай 1933-го був рекордним, і пухлі від голоду люди працювали до безтями, щоб з’їсти того хліба, але і цей новий хліб 1933 року знову почали забирати. І тоді ці полу-живі українські селяни знову почали повставати і знову показувати ненависним окупантам свій нескорений повстанський національний характер. У розпал голоду в кінці квітня 33-го стався селянський бунт в селі НововознесенськМиколаївської області. Повсталих селян розстріляли кулеметним вогнем. Комуністична окупантська влада розправлялась навіть з дітьми за «антирадянську» діяльність.Уяви не вистачає, що самемогли  зробити голодні, пухлі, полу-живі діти, щоб їх постріляли. Відомо про репресованих в 1933 році школярів села Бармашове Жовтневого району Миколаївської області. Величезні людські втрати понесла Миколаївщина, але встановити точну кількість загиблих неможливо, бо всі документи по Голодомору ретельно знищені!

Ці страшні трагічні події названі Голодомором і визнаються Законом України актом Геноциду проти Української Нації.

Тоді нас міг врятувати хліб, а тепер нас врятує пам'ять!

Пам'ятаємо! Шануємо! Не пробачимо!