Продовжуємо традиції предків… Свято «Великодні дзвони»

Великдень — найбільш шановане християнське свято. До недавнього часу його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію — пекти паски, робити крашанки та писанки й шанувати віру, звертатися з надіями та сподіваннями до Бога. Зараз ті часи минули. Великдень святкують на державному рівні. Щоправда, шанують більше зовнішній бік цієї дати — неробочий день, можливість поласувати печеним та смаженим, поїсти паски, подивитися красиві й величні церковні обряди. Про духовне дбається якось менше. Це ж, насамперед, свято очищення, примирення, надій, свято виконання Божих заповідей, які не втратили своєї актуальності й через дві тисячі років навіть у сучасному цивілізованому, комп’ютеризованому світі.

Напередодні свята Великодня студенти  І-го та 2-го курсів Первомайського коледжу  разом з викладачем української мови та літератури Дегтяренко О.Є. під час проведення свята « Великодні дзони» поповнювали свої знання  про народні звичаї та  традиції Великодня, а також і змагались у їх знанні. Другокурсники підготували невеличку імпровізацію про прихід весни та бабусі з онучками і розповіли чимало цікавих легенд про свято Великодня.

 А студенти 1-го курсу змагались у створенні презентацій до Великодня, оформленні святкового столу , у знанні звичаїв та традицій та святкових вітаннях. Місця розподілили наступним чином:

1-е місце – група 171-ЕП;

2-е місце – група 151-П;

3-е місце – група 181-БО;

4-е місце – група 152-П;

Не співають уже дівчата своїх пісень на луках і не водять хороводи, не граються діти крашанками, але пошана до Великодня зростає з кожним роком, і є надія, що відродяться не лише традиції та обряди, а й давня віра та духовність.
Думаємо, що кращі традиції нашого народу треба пропагувати й відроджувати, щоб підняти рівень духовності нашого суспільства.